Кори­сні копа­ли­ни Тер­но­піль­ської обла­сті

Тер­но­піль­щи­на, відо­ма сво­єю живо­пи­сною при­ро­дою та бага­тою істо­рі­єю, також сла­ви­ться сво­ї­ми кори­сни­ми копа­ли­на­ми. При цьо­миу буді­вель­ні кори­сні копа­ли­ни Тер­но­піль­ської обла­сті ста­нов­лять біля тре­ти­ни загаль­но­укра­їн­сько­го потен­ці­а­лу. На тери­то­рії Тер­но­піль­ської обла­сті облі­ко­ва­но роз­ві­да­но понад 300 родо­вищ вапня­ків, крей­ди, мер­ге­лю, гіпсу, квар­цо­во­го піску, піско­ви­ків, цегель­но-чере­пи­чних глин, суглин­ків і піща­но-гра­вій­ної сумі­ші. Крім того, в обла­сті є покла­ди тор­фу, буро­го вугі­л­ля, міне­раль­них вод, ліку­валь­них гря­зей тощо.

Спе­ци­фі­ка наяв­но­го тут ком­пле­ксу родо­вищ кори­сних копа­лин визна­чи­лась роз­та­шу­ва­н­ням Тер­но­піль­ської обла­сті в межах Воли­но-Поділь­ської пли­ти Схі­дно-Євро­пей­ської пла­тфор­ми з її поту­жним оса­до­вим чохлом та гли­бо­ко зану­ре­ним кри­ста­лі­чним фун­да­мен­том. Із цих при­чин, всі кори­сні копа­ли­ни обла­сті мають виклю­чно оса­до­ве похо­дже­н­ня. В обла­сті вико­ри­сто­ву­ю­ться кар­бо­на­тні поро­ди силу­рій­ської систе­ми (буто­вий камінь, щебінь), тери­ген­ні від­кла­ди дево­ну (щебінь, буто­вий камінь, обли­цю­валь­ний камінь), кар­бо­на­ти (крей­да, мер­ге­лі) крей­до­вої систе­ми (цемен­тна сиро­ви­на, сиро­ви­на для вапна, мелі­о­ра­ції), поро­ди нео­ге­ну (щебінь, сиро­ви­на для вапна, ком­бі­кор­мів, виро­бни­цтва скла, керам­зи­ту, буді­вель­них роз­чи­нів, цемен­тної галу­зі тощо).

З палив­них ресур­сів в обла­сті є неве­ли­кі покла­ди буро­го вугі­л­ля і тор­фу. Тер­но­піль­ська область виді­ля­є­ться висо­кою час­ткою у стру­кту­рі міне­раль­них ресур­сів Укра­ї­ни трьох видів кар­бо­на­тної сиро­ви­ни: вапня­ків для цукро­вої про­ми­сло­во­сті, для вапну­ва­н­ня ґрун­тів та випа­лю­ва­н­ня вапна.

Буре вугілля

Буре вугі­л­ля при­су­тнє в Кре­ме­не­цько­му, Шум­сько­му і Збо­рів­сько­му райо­нах Тер­но­піль­ської обла­сті. Його покла­ди пов’язані з нео­ге­но­ви­ми від­кла­да­ми. Деякі з родо­вищ роз­ро­бля­ли­ся рані­ше, але вна­слі­док нерен­та­бель­но­сті шахт вони закон­сер­во­ва­ні.

Торф

Родо­ви­ща тор­фу зосе­ре­дже­ні в основ­но­му в пів­ні­чній і пів­ні­чно-захі­дній части­нах Тер­но­піль­ської обла­сті, у спри­я­тли­вих для екс­плу­а­та­ції умо­вах. Торф вико­ри­сто­ву­є­ться як пали­во, а також для потреб сіль­сько­го госпо­дар­ства.

Фосфорити

Неве­ли­кі ску­пче­н­ня фосфо­ри­тів тра­пля­ю­ться у від­кла­дах сено­ма­ну на бере­го­вих схи­лах Дні­стра та його при­ток. Про­ми­сло­во­го зна­че­н­ня вони не мають.

Будівельні матеріали

Най­кра­ще забез­пе­че­ні сиро­ви­ною для цегель­но-чере­пи­чно­го виро­бни­цтва цен­траль­ні райо­ни обла­сті. Тер­но­піль­ська область воло­діє незна­чни­ми роз­ві­да­ни­ми запа­са­ми гіпсів та ангі­дри­тів, вапня­ків, крей­ди буді­вель­ної, каме­ню обли­цю­валь­но­го та пиляль­но­го, сиро­ви­ни для скля­ної про­ми­сло­во­сті. Таким чином, факти­чно область має у сво­є­му роз­по­ря­джен­ні лише окре­мі види буді­вель­ної сиро­ви­ни, у пер­шу чер­гу, кар­бо­на­тну сиро­ви­ну (вапняк, мер­ге­лі, крей­ду, доло­мі­ти), в мен­шій мірі гли­ни­сту (суглин­ки, гли­ни), пісок, гіпси.

Цегельно-черепична сировина

Сиро­ви­на для буді­вель­ної кера­мі­ки роз­ві­да­на пра­кти­чно у кожно­му райо­ні, хоча у незна­чних кіль­ко­стях (1–5 млн. т). На даний час роз­ро­бля­ю­ться 29 родо­вищ і один об’єкт облі­ку, ще понад 90 родо­вищ деталь­но роз­ві­да­ні, взя­ті на баланс та числя­ться у резер­ві.

Вапняки

Роз­мі­ще­н­ня родо­вищ на тери­то­рії обла­сті вкрай нерів­но­мір­не: покла­ди вапня­ків відо­мі у 8 райо­нах, однак 95% запа­сів сиро­ви­ни для вапна зосе­ре­дже­ні у 3 райо­нах Під­во­ло­чи­сько­му, Зба­разь­ко­му й Бере­жан­сько­му. Родо­ви­ща вапня­ків в основ­но­му пов’язані з від­кла­да­ми силу­рій­ської і нео­ге­но­вої систем. Силу­рій­ські вапня­ки поши­ре­ні у пів­ден­но-схі­дній части­ні обла­сті. Вони пере­ва­жн­но зеле­ну­ва­то-сіро­го кольо­ру, дуже щіль­ні і при­да­тні для виго­тов­ле­н­ня щебе­ню, буто­во­го каме­ню, випа­лю­ва­н­ня вапна тощо. Нео­ге­но­ві вапня­ки наяв­ні май­же в усіх части­нах обла­сті. Най­біль­ші покла­ди зосе­ре­дже­ні в райо­ні Тов­тро­вої гря­ди, на схи­лах якої вони пред­став­ле­ні орга­но­ген­но­у­лам­ко­вим різно­ви­дом, що добре під­да­є­ться меха­ні­чній оброб­ці.

Усьо­го в Тер­но­піль­ській обла­сті відо­мо близь­ко 100 родо­вищ вапня­ків. Най­біль­ше їх у Зба­разь­ко­му, Під­во­ло­чин­сько­му, Бере­жан­сько­му, Буча­цько­му, Кре­ме­не­цько­му і Збо­рів­сько­му райо­нах. Зна­чні запа­си в обла­сті також сиро­ви­ни для виго­тов­ле­н­ня цемен­ту (понад 97 млн. т), каме­ню буді­вель­но­го (понад 94 млн. т), буді­вель­ної і гру­бої кера­мі­ки, піску буді­вель­но­го. Запа­си сиро­ви­ни для виро­бни­цтва щебе­ню і буту відо­мі май­же у всіх райо­нах обла­сті, однак біля поло­ви­ни запа­сів при­па­дає на Бор­щів­ський район.

Сировина піщано-гравійна

Родо­ви­ща гра­вій­но-гале­чни­ко­вих мате­рі­а­лів зосе­ре­дже­ні на пів­дні обла­сті, при­уро­че­ні до заплав, надза­плав­них терас Дні­стра та його при­ток. Вони май­же не вивче­ні і роз­ро­бля­є­ться лише кіль­ка родо­вищ. Галь­ка та гра­вій вико­ри­сто­ву­ю­ться для будів­ни­цтва та ремон­ту доріг. Наяв­ність зна­чних покла­дів міне­раль­ної сиро­ви­ни ство­рює спри­я­тли­ві умо­ви для роз­гор­та­н­ня в обла­сті про­ми­сло­во­сті буді­вель­них мате­рі­а­лів.

Кварцовий пісок

Най­біль­ше родо­вищ квар­цо­во­го піску вияв­ле­но у пів­ні­чній та цен­траль­ній части­нах обла­сті. Тут налі­чу­є­ться понад 50 родо­вищ. В основ­но­му це піски буді­вель­ні. Вони вико­ри­сто­ву­ю­ться для виго­тов­ле­н­ня буді­вель­них роз­чи­нів, у доро­жньо­му будів­ни­цтві, як добав­ка у виро­бле­ні чере­пи­ці тощо. За скла­дом піски моно­мі­не­раль­ні квар­це­ві з вмі­стом квар­цу понад 90%. Пісок при­да­тний для виро­бни­цтва які­сно­го скла.

Пісковики

В обла­сті зазви­чай вико­ри­сто­ву­ю­ться девон­ські піско­ви­ки для обли­цю­ва­н­ня нижніх повер­хів будин­ків, деко­ра­тив­но­го оздо­бле­н­ня, виго­тов­ле­н­ня пам’ятників, буто­во­го каме­ню, щебе­ню тощо. Най­біль­ші родо­ви­ща девон­ських піско­ви­ків у Тере­бов­лян­сько­му, Бучан­сько­му та Чор­тків­сько­му райо­нах Тер­но­піль­ської обла­сті. Всьо­го роз­ро­бля­є­ться понад 30 родо­вищ піско­ви­ків.

Крейда

Крей­да поши­ре­на у пів­ні­чній части­ні Тер­но­піль­кої обла­сті. Умо­ви заля­га­н­ня спри­я­тли­ві для видо­бу­ва­н­ня. Якість висо­ка. Про­ми­сло­ва роз­роб­ка веде­ться в око­ли­цях Кре­мен­ця. Добу­та крей­да в основ­но­му вико­ри­сто­ву­є­ться для вапну­ва­н­ня ґрун­тів та випа­лю­ва­н­ня вапна. Фізи­ко-хімі­чні вла­сти­во­сті крей­ди дають змо­гу зна­чно роз­ши­ри­ти її вико­ри­ста­н­ня в інших галу­зях госпо­дар­ства.

Доломіти

В око­ли­цях с. Зава­дів­ка при­су­тні покла­ди висо­ко­які­сних доло­мі­тів сере­дньо­де­вон­сько­го віку. Хімі­чний склад і фізи­чні вла­сти­во­сті доло­мі­тів дають змо­гу вико­ри­сто­ву­ва­ти їх у бага­тьох галу­зях про­ми­сло­во­сті, осо­бли­во скля­ній і мета­лур­гій­ній, але через зна­чну від­да­ле­ність родо­ви­ща від залі­зни­ці та спо­жи­ва­чів затри­мує їх роз­роб­ку, і вони вико­ри­сто­ву­ю­ться лише для потреб доро­жно­го будів­ни­цтва та час­тко­во для виго­тов­ле­н­ня обли­цю­валь­них пли­ток.

Гіпс

Гіпс зосе­ре­дже­ний у Придністров’ї, де роз­та­шо­ва­но понад 20 родо­вищ. Най­біль­ші покла­ди гіпсу зосе­ре­дже­ні на межи­річ­чі Сере­ту і Збру­ча. Загаль­ні запа­си обчи­слю­ю­ться деся­тка­ми міль­йо­нів тонн. Про­ми­сло­ва роз­роб­ка веде­ться лише на Голов­чин­сько­му родо­ви­щі Залі­щи­цько­го райо­ну. Видо­бу­тий гіпс вико­ри­сто­ву­є­ться для гіпсу­ва­н­ня ґрун­тів, як зв’язуючий мате­рі­ал у будів­ни­цтві, для виго­тов­ле­н­ня сті­но­вих пере­го­ро­док і в меди­ци­ні. Міцні­ші різно­ви­ди гіпсу при­да­тні для скуль­птур­них і галан­те­рей­них виро­бів, обли­цю­валь­них плит тощо.

Підземні води

Тер­но­піль­ська область зна­хо­ди­ться у межах Воли­но-Поділь­сько­го арте­зі­ан­сько­го басей­ну. Виді­ля­ю­ться числен­ні гори­зон­ти та ком­пле­кси, з яки­ми пов’язані прі­сні та міне­раль­ні води. Міне­раль­ні води Тер­но­піль­щи­ни пред­став­ле­ні, голов­ним чином, сір­ко­во­дне­ви­ми вода­ми, що пов’язані з від­кла­да­ми тор­то­ну. Відо­мі також дже­ре­ла з під­ви­ще­ни­ми вмі­стом у водах залі­за, а також води типу “Нафту­ся”.

В обла­сті пра­цю­ють числен­ні заво­ди по роз­ли­ву сто­ло­вої води, сиро­вин­ною базою яких є питні під­зем­ні води

Попри те, що Тер­но­піль­ська область бага­та різно­ма­ні­тною сиро­ви­ною для про­ми­сло­во­сті буді­вель­них мате­рі­а­лів, щіль­ність техно­ген­но­го наван­та­же­н­ня, порів­ня­но з інши­ми захі­дни­ми обла­стя­ми Укра­ї­ни, зага­лом неви­со­ка. Кори­сні копа­ли­ни Тер­но­піль­ської обла­сті важли­ві не лише для про­ми­сло­во­сті, але і для забез­пе­че­н­ня потреб регіо­ну. Вико­ри­ста­н­ня цих ресур­сів може сти­му­лю­ва­ти еко­но­мі­чний роз­ви­ток обла­сті та спри­я­ти її ста­ло­му зро­стан­ню у май­бу­тньо­му.