Під­зем­ні схо­ви­ща вико­ри­сто­ву­ю­ться для нако­пи­че­н­ня стра­те­гі­чних запа­сів сирої нафти, бен­зи­ну, дизель­но­го паль­но­го, авіа­цій­но­го гасу та інших рід­ких вугле­во­днів. Порів­ня­но з назем­ни­ми резер­ву­а­ра­ми вони кра­ще захи­ще­ні від пожеж, ава­рій, дивер­сій, бойо­вих ура­жень і тем­пе­ра­тур­них коли­вань.

Ство­ре­н­ня таких схо­вищ потре­бує ком­пле­ксно­го вивче­н­ня гео­ло­гі­чної будо­ви, вла­сти­во­стей гір­ських порід, гідро­гео­ло­гі­чних умов та можли­вих еко­ло­гі­чних і техно­ген­них ризи­ків.

Основні типи підземних сховищ

Тип під­зем­но­го схо­ви­ща оби­ра­є­ться з ура­ху­ва­н­ням гео­ло­гі­чної будо­ви тери­то­рії, фізи­ко-меха­ні­чних вла­сти­во­стей порід, гідро­гео­ло­гі­чних умов, виду нафто­про­ду­кту та необ­хі­дно­го об’єму збе­рі­га­н­ня.

• шту­чно ство­ре­ні кавер­ни у від­кла­дах кам’яної солі;
• шахтні каме­ри й туне­лі у стій­ких гір­ських поро­дах;
• окре­мі висна­же­ні родо­ви­ща вугле­во­днів;
• пере­о­бла­дна­ні гір­ни­чі вироб­ки;
• інші при­ро­дні або шту­чно ство­ре­ні під­зем­ні поро­жни­ни, при­да­тність яких під­твер­дже­на дослі­дже­н­ня­ми.

Переваги підземного зберігання

Під­зем­не роз­мі­ще­н­ня резер­вів дає змо­гу під­ви­щи­ти захи­ще­ність палив­ної інфра­стру­кту­ри та ско­ро­ти­ти пло­щу назем­них про­ми­сло­вих об’єктів.

• захи­ще­ність від зов­ні­шньо­го меха­ні­чно­го впли­ву;
• мен­ша вра­зли­вість до пожеж, дивер­сій і бойо­вих ура­жень;
• ста­біль­ні­ший тем­пе­ра­тур­ний режим;
• змен­ше­н­ня втрат лег­ких фра­кцій уна­слі­док випа­ро­ву­ва­н­ня;
• можли­вість ство­ре­н­ня зна­чних стра­те­гі­чних запа­сів;
• мен­ше вико­ри­ста­н­ня поверх­не­вих земель;
• ниж­чий вплив на ланд­шафт;
• можли­вість інте­гра­ції з нафто­про­во­да­ми, залі­зни­чни­ми тер­мі­на­ла­ми, пор­та­ми та нафто­пе­ре­ро­бни­ми під­при­єм­ства­ми.

Водно­час під­зем­не роз­мі­ще­н­ня не усу­ває ризи­ки пов­ні­стю. Такі об’єкти потре­бу­ють деталь­но­го гео­ло­гі­чно­го обґрун­ту­ва­н­ня, кон­тро­лю гер­ме­ти­чно­сті та постій­но­го моні­то­рин­гу ста­ну гір­сько­го маси­ву.

Геологічні та гідрогеологічні вимоги

При­да­тність ділян­ки для ство­ре­н­ня під­зем­но­го схо­ви­ща визна­ча­є­ться ком­пле­ксом гео­ло­гі­чних, гідро­гео­ло­гі­чних, гео­ме­ха­ні­чних та еко­ло­гі­чних чин­ни­ків.

• літо­ло­гі­чний склад і фізи­ко-меха­ні­чні вла­сти­во­сті порід;
• гли­би­на та поту­жність пер­спе­ктив­ної гео­ло­гі­чної фор­ма­ції;
• трі­щи­ну­ва­тість і про­ни­кність гір­сько­го маси­ву;
• наяв­ність текто­ні­чних пору­шень;
• суча­сна гео­ди­на­мі­чна актив­ність тери­то­рії;
• рівень, режим і напрям­ки руху під­зем­них вод;
• захи­ще­ність питних водо­но­сних гори­зон­тів;
• стій­кість порід під час циклів запов­не­н­ня та спо­ро­жне­н­ня схо­ви­ща;
• можли­вий вплив на насе­ле­ні пун­кти, про­ми­сло­ві об’єкти й при­ро­до­охо­рон­ні тери­то­рії.

Окре­мо дослі­джу­є­ться сумі­сність нафти або нафто­про­ду­ктів із гір­ськи­ми поро­да­ми, пла­сто­ви­ми вода­ми, цемен­тни­ми мате­рі­а­ла­ми, мета­ле­ви­ми кон­стру­кці­я­ми та ізо­ля­цій­ни­ми покри­т­тя­ми.

Етапи створення підземного сховища

Ство­ре­н­ня під­зем­но­го схо­ви­ща почи­на­є­ться з пошу­ку та гео­ло­гі­чно­го обґрун­ту­ва­н­ня при­да­тної ділян­ки. Склад і послі­дов­ність робіт зале­жать від типу гео­ло­гі­чної фор­ма­ції, запла­но­ва­ної міс­тко­сті та виду про­ду­кту.

• зби­ра­н­ня та ана­ліз наяв­ної гео­ло­гі­чної, гео­фі­зи­чної й гідро­гео­ло­гі­чної інфор­ма­ції;
• визна­че­н­ня пер­спе­ктив­них гео­ло­гі­чних фор­ма­цій;
• попе­ре­днє порів­ня­н­ня потен­цій­них діля­нок;
• про­ве­де­н­ня польо­вих гео­ло­гі­чних і гео­фі­зи­чних дослі­джень;
• бурі­н­ня роз­ві­ду­валь­них та інже­нер­но-гео­ло­гі­чних свер­дло­вин;
• лабо­ра­тор­не дослі­дже­н­ня кер­на, гір­ських порід і під­зем­них вод;
• ство­ре­н­ня три­ви­мір­ної гео­ло­гі­чної та гідро­гео­ло­гі­чної моде­лі;
• роз­ра­ху­нок стій­ко­сті й гер­ме­ти­чно­сті під­зем­ної спо­ру­ди;
• оцін­ка еко­ло­гі­чних і техно­ген­них ризи­ків;
• під­го­тов­ка техні­ко-еко­но­мі­чно­го та про­є­ктно­го обґрун­ту­ва­н­ня;
• будів­ни­цтво та поета­пне вве­де­н­ня об’єкта в екс­плу­а­та­цію;
• орга­ні­за­ція постій­но­го моні­то­рин­гу схо­ви­ща.

Моніторинг і безпечна експлуатація

Без­пе­чна екс­плу­а­та­ція під­зем­но­го схо­ви­ща потре­бує постій­но­го кон­тро­лю його техні­чно­го ста­ну та впли­ву на гео­ло­гі­чне сере­до­ви­ще.

• кон­троль тиску й тем­пе­ра­ту­ри у схо­ви­щі;
• спо­сте­ре­же­н­ня за дефор­ма­ці­я­ми гір­сько­го маси­ву;
• кон­троль ста­ну екс­плу­а­та­цій­них і спо­сте­ре­жних свер­дло­вин;
• вимі­рю­ва­н­ня рів­нів і тиску під­зем­них вод;
• кон­троль хімі­чно­го скла­ду під­зем­них вод;
• вияв­ле­н­ня можли­вих вито­ків нафти або нафто­про­ду­ктів;
• пере­вір­ку ста­ну гер­ме­ти­зу­валь­них і запір­них систем;
• про­гно­зу­ва­н­ня змін гео­ло­гі­чно­го сере­до­ви­ща.

Про­гра­ма моні­то­рин­гу роз­ро­бля­є­ться інди­ві­ду­аль­но та повин­на дія­ти про­тя­гом усьо­го стро­ку екс­плу­а­та­ції об’єкта, а за потре­би — і після його закри­т­тя.

Потенціал створення підземних сховищ в Україні

Укра­ї­на має різно­ма­ні­тну гео­ло­гі­чну будо­ву, що вклю­чає соле­но­сні басей­ни, поту­жні оса­до­ві тов­щі, маси­ви кри­ста­лі­чних порід, гір­ни­чі вироб­ки та висна­же­ні родо­ви­ща вугле­во­днів. Це ство­рює перед­умо­ви для пошу­ку діля­нок, потен­цій­но при­да­тних для під­зем­но­го збе­рі­га­н­ня нафти й нафто­про­ду­ктів.

Водно­час жодна гео­ло­гі­чна фор­ма­ція не може авто­ма­ти­чно вва­жа­ти­ся при­да­тною для ство­ре­н­ня схо­ви­ща. Кожен потен­цій­ний об’єкт потре­бує окре­мо­го гео­ло­гі­чно­го, гідро­гео­ло­гі­чно­го, гео­ме­ха­ні­чно­го, еко­ло­гі­чно­го та еко­но­мі­чно­го обґрун­ту­ва­н­ня.

Ство­ре­н­ня мере­жі під­зем­них схо­вищ може під­ви­щи­ти стій­кість палив­ної інфра­стру­кту­ри Укра­ї­ни, забез­пе­чи­ти тери­то­рі­аль­не роз­о­се­ре­дже­н­ня резер­вів і змен­ши­ти зале­жність стра­те­гі­чних запа­сів від вели­ких назем­них нафто­баз.

Роботи Інституту Геології

Інсти­тут Гео­ло­гії має ква­лі­фі­ка­цію для про­ве­де­н­ня ком­пле­ксу гео­ло­гі­чних, гідро­гео­ло­гі­чних, гео­фі­зи­чних та інже­нер­но-гео­ло­гі­чних робіт, пов’язаних із пошу­ком, оцін­кою та обґрун­ту­ва­н­ням діля­нок для під­зем­но­го збе­рі­га­н­ня нафти і нафто­про­ду­ктів.

• визна­че­н­ня пер­спе­ктив­них гео­ло­гі­чних фор­ма­цій;
• під­бір і порів­няль­ну оцін­ку потен­цій­них май­дан­чи­ків;
• ана­ліз фон­до­вих та архів­них гео­ло­гі­чних мате­рі­а­лів;
• орга­ні­за­цію польо­вих, буро­вих, гео­фі­зи­чних і лабо­ра­тор­них дослі­джень;
• ство­ре­н­ня гео­ло­гі­чних і гідро­гео­ло­гі­чних моде­лей;
• оцін­ку гер­ме­ти­чно­сті, стій­ко­сті й техно­ген­них ризи­ків;
• під­го­тов­ку гео­ло­гі­чно­го обґрун­ту­ва­н­ня та вихі­дних мате­рі­а­лів для про­є­кту­ва­н­ня;
• роз­ро­бле­н­ня про­грам гео­ло­гі­чно­го та гідро­гео­ло­гі­чно­го моні­то­рин­гу.

Інсти­тут Гео­ло­гії від­кри­тий до спів­пра­ці з дер­жав­ни­ми уста­но­ва­ми, тери­то­рі­аль­ни­ми гро­ма­да­ми, нафто­га­зо­ви­ми ком­па­ні­я­ми, інве­сто­ра­ми та про­є­ктни­ми орга­ні­за­ці­я­ми щодо ство­ре­н­ня під­зем­них схо­вищ нафти й нафто­про­ду­ктів у гео­ло­гі­чних фор­ма­ці­ях Укра­ї­ни.